Іде із серця наче крик, і виривається на волю
Все те, що зібралось на душі, й не мало більш спокою
Любов і біль, туга і гнів, змішались почуття
немов два різних окіани, між мною і тобою
Я подолаю окіан, щоб бути знов стобою
І не розібється бакал ,з налитою в нім любовю
Я подарю тобі букети, найкращий на планеті
І присвячу тобі вірші, єдиній своїй Джульєті
І піднумусь з тобою в вись, з тобою можу я літати
Мені ти тільки усміхнись, щоб сердце стало знову крилате.
