Через який біль писав Ніцше, Бодлер скільки вкладено отруйної правди, яка гнітить ангелів. Ти потрібний їм. Саме ти, вони для тебе писали. Цікаво чи знали вони, що так буде, чи розраховували на такий результат? Вбивці своїх ангелів...
Раніше краватки носили лише помилувані злочинці, як знак прощення долею... знак петлі на шиї, яка обірвалась. Коли це стало модою?
«Є величність в цьому погляді, по якому життя, з її різними проявами, Творець першопочатково вдихнув в одну або обмежену кількість форм; і між тим, як наша планета продовжує обертатись, згідно незмінним законам тяжіння, із такого простого початку розвинулось і продовжує розвиватись нескінченна кількість самих прекрасних і самих дивовижних форм» (це не дурна, беззмістовна цитата, її зміст набагато глибший, для тебе вона не впишеться, бо ти не знаєш хто її написав, і життєвий шлях цієї людини, в якої зник метелик. Він міг стати пастором, якби не оса, яка затягує метелика, щоб прокормить свою личинку.)
Темрява, сотні демонів безтурботно снують після робочого дня. Чорні тіні з білими, пустими очима. Які з таким блаженством дивляться на метелика, який з'являється з темряви, щоб розчинитись в небі.
Сумніви розривають душу, що якби... і коли б... а метелик просто летить в одному місці, не помічаючи, як приносить повінь в іншому.
Ти знаєш у демона є душа. Настільки квола і брудна з народження, наскільки чиста у ангелів. Але вона теж є душею, тому відчуття інші їй не чужі, але з демона янголом не стати. Він і не хоче, йому краще сидіти на скелі і дивитися, як летить метелик.
Демони- це сумніви, які народжуються в тобі, неправильні вчинки, дії, слова, які зупиняються перед крильцями метелика. Вони виникають і згасають, та коли самореалізуються, їм доведеться стати частинкою твоєї душі. Як паразити вони будуть жити в твоїй душі, чим далі, тим гірше... тим більший кусок душі вони вириватимуть з собою, а може і всю.
Метелик такий безневинний, що не знає, скільки небезпеки і зла чекає на нього... скільки демонів поряд.
Метелик сідає тобі на ніс. Що ти зробиш з ним?
Потрібно інколи дослухатись до критики, не знаючи своїх помилок, не можливо їх позбутися))
Спайдер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тааа, тут нема помилок, крім кількох граматичних.
творчий погляд- це не помилка, а індивідульне. зміниш його, зміниш себе.
хоча гаразд, я визнаю себе винним, якщо скажеш кому належить цитата.
Трішки сумбурно, але не погано, хід думок невпорядкований, але, як для сучасної літератури це нормально... Стиль звичайно ваш. А щодо роздумів, вони також ваші, а їхня критика, скаже мені про те, що я не дотримуюсь свого світо сприйняття і думки про те, що істинна для кожного своя. Своя і є вірною на всі сто відсотків.
Спайдер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ніфіга несумберно, хоча може для когось і так, якщо непотягнеш за нитку, клубок непокотиться.
істина одна, але у кожного своя
