Я син народу,
Що вгору йде...
І.Франко
…підніжка,
Грязь Москви…
Т.Шевченко
Я нікуди вже не лізу,
Я нікуди вже не йду.
Я зберу свою валізу
Та й назавжди пропаду.
Хай у лісі заблукаю
Чи средь «бомжів» розчинюсь.
Може, ще про нас згадає
При нагоді владна Русь?..
Не до нас тепер державі,
Не до наших відкриттів,
Бо не вкрав ще в нас "красавець"*
Усього, чого хотів.
Як Вкраїну розграбують,
То згадають ще й про нас,
Та зарадить нічим буде,
Буде ж бо вже інший час.
Час пустелі, час руїни,
Час розпуки, час жури...
Ненаситним буржуїнам
Не зарадать доктори.
Бо не зріють в небі груші,
На асфальті – гарбузи.
Дами, бачте, хочуть "кушать",
А ще більше – їх тузи...
Тож нам, браття, слід подумать
Вже про свій менталітет,
Не довести щоб до згуби
Сталий наш авторитет –
Імідж славного народу,
Що здавен угору йшов...
(Хоч віками він для Сходу -
"Грязь" імперських підошов.)
12.06.1996
____________
*"Морди" в них - нівроку
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так ось! Це було на 5-му році пресловутої Незалежності... Зараз "краще": на науку - 0,29% від ВВП, було - 1,43%. В Ізраїлі (де 4 млн населення) - 7%, В США і Японії і того більше! Куди летимо, панове українці!
панове українці! 
