Добрий політик — це державник, який думає про країну і її майбутнє. Це політик, який може спрямовувати людей різних позицій і поглядів в одне корисне для всієї країни і народу русло. Людина, яка може узгодити особисті інтереси з прагненнями власного народу та дійсними потребами держави, а в ідеалі зробити ці потреби та інтереси своїми власними. Добробут для всієї країни, а не для себе особисто — ось те гасло чи девіз, яким має керуватися такий політик. Але це ефективно тільки в тому випадку, коли народ знає, чого він насправді хоче, коли він єдиний і монолітний у своїх прагненнях. Якщо ж такої єдності немає, то добрий політик має знайти ті пріоритети розвитку, які отримують загальне схвалення і об‘єднають людей різних позицій в одне ціле, в одну, принаймні, політичну, економічну чи будь-яку іншу націю. Він ніколи не буде роз‘єднувати людей за ознакою території (схід-захід), мовною (україномовний, російськомовний чи ще якийсь іншомовний) та іншими ознаками.
Ми поки що маємо те, що маємо!
Поганий політик є повною протилежністю доброму. Він прийшов у політику не для того, щоб будувати країну, він там, у владних коридорах, для власного збагачення. Його завдання максимально використати той час, поки він при владі, для задоволення особистих інтересів, виключно особистих. Тому в нього взагалі відсутня потреба що-небудь з ким-небудь узгоджувати. Це завжди час, а час йому потрібний зовсім для іншого. Проте це не найгірший варіант. Найгірше, що може бути, це диктатура. Диктатор майже ніколи й нічого не узгоджує (хіба що за винятком тих випадків, що стосуються безпеки його життя), бо він стверджує тільки власну волю, яка є найпершою і найостаннішою інстанцією, єдиноможливою істиною на світі. Мати іншу думку, що розходиться з цією істиною, смертельно небезпечно.
Проте вибір у нас є. Поки не відібрали наче. І як співається в тій, добре відомій, пісні: "Думайте сами, решайте сами — иметь или не иметь".
вівторок, 28.09.2010
