Ось і час, коли в мене залежність від снів;
Коли в голові залишилось лиш декілька слів, несказанних нібито,
Може забутих колись; коли в голові лише декілька рідних облич
І змінені напрямки. Всі, хто мені поклялись у вірності, чимось налякані.
Мабуть, залежністю.
Тільки від чого й чому варто її лякатися?
Ви ж бо знаєте, я багато і не прошу. Навіть більше, я нічого і не скажу.
Тільки зникну назавжди.
Без вдалого монтажу в нас не виходить й декількох вдалих днів.
Той, хто писав сценарій мого життя, надто багато пив.
Надто вже невдалий той вийшов.
Ніхто не зніматиме потім про мене фільм, бо не екшн.
І до всього, до цього, надто вже всім начхати.
А мене самотність скоро почне вбивати.
Тільки я соромлюсь вам дзвонити або писати,
Бо надто, мабуть, дурна.