Заходить сонце. А я усе в дорозі,
Не знаю я, куди мені іти,-
Я йду, куди повернуть ноги босі...
У мене мрія є - Любов свою знайти.
Вже міст і сел багато я пройшов,
Вдивлявсь в обличчя, кожній я людині...
Але тебе, між ними не знайшов,
Тебе Любов, тебе, одну-єдину...
І ніч надворі вже, а я іще іду,
Я зупинивсь лише під ранок,-
Бракує сил... Я, мабуть, не дійду...
От тільки б, глянути на тебе, наостанок...
Пробач, за те, що не дійшов...
Пробач, за те, що будеш не моя...
Пробач, тебе я так і не знайшов...
Пробач, мене, прошу, Любов моя...
