Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: ДУША ГОВОРИТ ІНКОЛИ ВІРШАМИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ *ИРЕНА*, 05.09.2013 - 20:06
Все у Вашому вірші гармонійно поєднано, Мирославе: душевний сум, холодно-гарячий сюжет, вогонь почуттів, морок безнадії. Тривога автора торкнулась читачів. Як добре, що це лише вірш. Життя Вас любить і Всевишній - теж.
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щедра ти на похвалу!!! Дякую за побажання і нехай воно торкнеться тебе теж!
Світлана Житич, 05.09.2013 - 00:09
Пане Мирославе, мені приємно, що я Вас не образила і вдвічі приємно, що Ви відповідально ставитесь до СЛОВА. Бо поети - це ті люди, які мають розуміти, як їхні слова впливають на читача, який слід залишають у душі, що пробуджують, чому учать... ну, це власне, моя думка. Так прикро спостерігати, як натовп неврастеніків, не встигнувши зрифмувати два слова, називає себе поетами...А чи воно хоч варте уваги - те, що вони "калякають"? Але, може це й добре, що їх багато: конкуренція примушує ставати кращим. А Ви мене дуже насмішили: в мене немає "грунтовної філологічної освіти"!...Свого часу критики були нещадні і я їм вдячна. А за фахом я фельдшер-акушер...Але, якщо я Вам і справді допомогла, то щиро рада. Значить, недарма день прожила... Щодо рідковживаних слів, я з Вами згодна, але, якби Вам пояснити... Поезія - та ж музика, музика серця і душі, але записана не нотами, а буквами. І коли читаєш вірш, якщо це справді поезія, то ти відчуваєш його ритм, його мелодію.І вірш, написаний кимось іншим, починає звучати в тобі...ось як оцей Ваш. А рідковживані слова "имеют право быть",але вони можуть спотворювати милозвучність вірша. Тому, я намагаюсь їх не застосовувати. Тим більше, саме визначення говорить про те, наскільки вони малознайомі читачу. Я знаю, що таке "теплий вірш", тому мій Вам "респект і уважуха" - ризикнули! Натхнення Вам і чесних читачів!
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все вірно, пані Світлано, але є маленьке але... В наш час майже всі українські слова рідковживані. Маю на увазі мовну ситуацію. І тому в бажанні зберегти літературність мови важливо не перегинати палку. Не зробити іі глянцевою, прилизаною, вищищеною... А якраз багатство мови, її колорит, можливі при застосуванні всієї мовної палітри. А ми часто свої слова заміщуємо запозиченими, а не шукаємо свої, зрозумілі. В нас же перестали називати батька татом. Хіба це слово анахронізм, а фактично воно стало рідковживаним. Тому якщо в лелеки є з десяток інших назв, всі вони мають право на вживання, бо відмовившись від них ми лише обкрадемо самі себе.І в цьму питанні мені подобається підхід сусідів - поляків. Вони розвавають власну мову, а не запозичують чуже. Дякую за стільки приділеної уваги і за дискусію-спір-дебати-суперечку. Останнє слово мені більше подобається, хоч і вживається рідше. Головне що ми розуміємо один одного. І Вам теж, найщиріші побажання!
вчитель, 04.09.2013 - 22:22
Красивий оксюморон "Були безгрішні у своїм гріху". Навіть не віриться, що бувають такі сильні почуття...Мабуть, щасливий той, хто зміг такий шал пережити, хоч і ненадовго!
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Везе мені сьогодні! Ніколи цього слова не чув! Тому знову "поліз" до словника - оксиморон Explanatory (Uk-Uk) оксюморон, -а, ч. Стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення (напр., гарячий сніг, дзвінка тиша). Дякую! буду знати, що я витворяю! Світлана Житич, 04.09.2013 - 21:05
вітаю,Мирославе! мені сподобався Ваш вірш, а звернула я на нього увагу через те, що його назва дивно схожа на назву мого вірша, написаного ще в далекому 95-му: " я без тебе ніколи не звикну". дозвольте, маленьку підказку. в мене самої була часто така проблема - русизми в українських віршах. Це тому, що спілкуємось ми переважно не чистою українською мовою, а притаманними регіону діалектами. Згодні? І буває, напишеш вірш, подобається, перечитуєш через деякий час, а там...Я й зараз прискіпливо ставлюсь до того свого "грішка", бо нема-нема, та й проскочить. І через один "русизм" доводиться переписувати всю строфу. Тому я дозволила собі поділитись з Вами своїм досвідом. У Вашому такому красивому, образному і правильного розміру вірші, моїх помилок кілька: "не мішали"-мається на увазі: не заважали; "шепчу" - шепочу,(тут можна "У" змінити на "В час нічний доби" і розмір не порушиться; "прийдеться" - доведеться (можна так: не знаю як, та доведеться жить). Іще дозвольте: Ваш вірш написаний у розмірі ямб. Так? Тепер зверніть увагу на останній рядок І-ї строфи: - у даному розмірі наголос ставиться на другий склад. Але якщо читати так, то слово "іскра" звучить ніби технічний термін. В мене з"явилась асоціація з іскрою в автомобільній термінології. А якщо ж читати це слово з наголосом на перший склад, що є правильно - тоді порушується розмір вірша і він перестає литись милозвучною мелодією. А виправити можна просто - поміняти місцями два перших слова: "кохання іскра вже не пролетить". Тоді не порушується віршований розмір. Але я не нав"язуюсь зі своїми варіантами, Ви самі,якщо знайдете за необхідне, знайдете свої. Бо переробляти чужі вірші - це всеодно, що виправляти почуття! А вони ж пишуться в одну мить - тоді, коли відчуваєш і так, як відчуваєш. Маю надію, що не образила Вас а мій маленький досвід стане Вам в нагоді. Бо вірш дуже красивий в усіх відношеннях.Натхнення Вам!!!
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Образи немає, пані Світлано! Навпаки! Я якраз ціную такі критичні відгуки, а вони на жаль, майже не зустрічаються!В більшості випадків звучить солодка похвала, яка нічого не варта. На жаль в цьому клубі діє правило - я хвалю тебе, а ти хвалиш мене. Тому і відгуки та зауваженя, чи підказки перестав писати, бо сприймаються тільки хвалебні. А такі коментарі на свою адресу ретельно опрацьовую і якщо вони справедливі - завжди враховую. Адже дійсно "русизми" інколи сприймаються за рідне. Тому маючи сумнів завжди звертаюсь до електронного словника Lingvo Online. Коли писав - сумнівів не було, а зараз засумнівався і "поліз" перевіряти... За цим словником "не мішали" та "шепчу" вживаються на рівнозначні "не заважали" та "шепочу", можливо лише як рідковживані. А ось "прийдеться", Ваша правда - фальшиве. А я з ним вжився і не помічав! Дякую!А щодо розміру, яким написано вірш, повірте, шо не маю поняття. Кілька десятків років тому щось вчили в школі про ямби та хореї, але.... пишу як пишеться, на слух.... (Хоч він в мене і не музикальний) Наголос в слові "іскра" і самому не подобався, але інколи і маститі цим грішать. Хоч це не виправдання. Просто вірш ще "теплий", захотілося викласти..., але з часом до віршів повертаєшся і переписуєш чи дописуєш... Подумав, що у Вас грунтовна філологічна освіта. А виявляється медична! Але всерівно - діліться і досвідом і знаннями! Буду тільки вдячний! |
|
|