П`ятнадцятий поверх. Розробки і схеми.
Пластична земля вірогідних очей.
А що понад нею –
Хмарини з людей.
Які вислуховують наші проблеми.
У кожного з нас є маленький будильник,
Який проводжає нас з сонної брами.
В суботи й неділі –
(Це суто між нами)
Питаємо в нього: "Чи ти божевільний?"
Невдовзі прийду до твоєї кімнати,
Заваримо каву. Чорняву, як ніч.
Зі мною з`єднатись
Волій пліч-о-пліч,
А потім – неважко і день розпочати.
З п`ятнадцятого я щодня споглядаю,
Як сонце звільняється з хвойних лісів.
А ти хочеш чаю.
Ти встала з часів,
Коли всі зірки затягло в небокрай.
Нарешті з тобою – і це незрівнянно,
Хоча, мабуть, сплю. Бо тебе вже нема.
Хутчіш, вже світанок,
Побігли до брам!..
Та ти залишилась. Пішла так зарано…
П`ятнадцятий поверх. Розробки і схеми.
А далі – ні щастя, ні кроків земних.
У тебе проблеми? –
Вони є у всіх.
Та тільки слабкі оберуть чорноземи.
2013
"Пластична земля вірогідних очей.
А що понад нею –
Хмарини з людей."-просто люксово І ваш останній кусень теж просто люкс А без вашої ілюстрації тепер і уявити важко цей вірш,без неї він би був неповним!
Митрик Безкровний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ілюстрція - як доповнення. без неї можна, та не завжди ефектно це діятиме на читача .