Коли приходять хвилі
Як ця – смутна
Й майже бездушна
А натовп усе віватує
Гаслами безплідних банерів
До мертвої квітки
У міському сільпо
Перегорни мене
Мов зів’ялу сторінку
Щоб відірвався й полетів
Услід за мрією
Без міри
Коли приходять такі хвилі
Холодні й на сіро зачісані
Що душу приборкають
І тянуть на дно
Щоб знерухомити
Пірни глибоко-глибоко
Вогняно-вогняно
І винеси у затиснених вустах
Першим поцілунком
Голубі перлини очей
А вони тихо дивитимуться
За обріїї цього натовпу
За обріїї цього моря
Коли прийдуть такі хвилі
Піднеси ці очи
Угору
Аби побачити
