Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Кудлатий дим повзе із димаря… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Парчевська Ольга, 17.11.2013 - 23:41
Наталочко, як Ви точно передали настрій цих шалених буднів, і кленовий листочок в кінці - щось неймовірне!
Анатолійович, 17.11.2013 - 08:37
Дуже й дуже гарно, Наталочко! А той теплий лист - взагалі бальзам на душу!
Innessanew, 16.11.2013 - 02:22
Філософськи ти, кажеш, не пишеш?..Ой, з оцінкою тут поспішила! Бо краса в тебе мудрістю дише, І не всім досягнути є сила Філософії, що у природі Є завжди, геть при всякій погоді... Дякую за чергову чарівну замальовку - бальзам для душі!) Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інночко, як гарно ти сказала! Дякую, Сонце! Надзвичайно приємно!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любцю, тепло дякую! Щиро цьому радію!
Валентин Бут, 15.11.2013 - 21:08
Які добірні образи у тебе,Яке чуття тих ніжних чвертьтонів! Ми з кіньми тими разом по стерні Мчимо... Куди? Чи скаже нам хто-небудь? Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудовий експромт! Скучила за Вашими віршованими відгуками... Дякую, пане Валентине!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вікторе, тепло дякую! Рада візиту!
Валя Савелюк, 15.11.2013 - 18:56
дуже і дуже... порівняння таке і миле і точне - дим, як кіт - повзе по драбині - кіт при тому сірий, довгошерстий, товстий і лінивий... І не встигаєш десь на віражі Знайти себе, не розміняти всує, На ледь відчутній рисочці-межі Так відчайдушно, вперто балансуєш... - глибокі відчуття... цікаво... у Вас - "нове дихання" додається до завжди прекрасної поезії... браво... ну, кленовий листок - це справді символ...))) прекрасний вірш Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Валю, що оцінили мою скромну спробу написати щось глибше, трішки філософське! Я завжди з обережністю підходжу до філософських тем. Може ще не прийшов мій час і я не підганяю себе, пишу те, що мені найбільше цікаво (хоч філософські вірші інших поетів мені дуже подобаються, просто я ще не наважуюся звертатися до таких серйозних тем). А цей написався на одному подиху, видно визрів десь там, у підсвідомості, і чекав слушної нагоди, щоб написатися. Маю підозру, що цьому посприяли цікаві бесіди з однією мудрою людиною. Спасибі Вам за такий схвальний відгук і теплу долоню - і під віршем, і у вікні! P.S. Як влучно Ви описали того котика))) Він дійсно товстий і лінивий, неквапом вибирається з того комина назовні, мов боїться підковзнутися і шубовснути назад))) Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ланочко! Приємно, що читаєте!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Many thanks! Приємно, що завітали!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валечко, дякую щиро! Приємно це чути!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.11.2013 - 17:25
Кудлатий дим, як пілігрим,Блукає в небі між зірками, А місяць-човником хитким Сховався поміж сиві хмари… Наталю, дуже сподобалися образи: яблука, як ліхтарі; дим, як кіт; із ягідок гердан. А останні два рядочки - бомба! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оленько, дякую сердечно за такий милий експромт і схвальний відгук! Той кленовий листочок - це як надія у вікні, як чиясь тепла долоня, яка намагається розвіяти мої сумніви і заспокоїти моє сум'яття... Отак якось... Дякую!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Друже, дякую щиро! Сьогодні не вилізаю з червоної фарби, в яку мене увігнали друзі-поети, коментуючи цей вірш... Отак зашарілася від компліментів...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іринко, щиро вдячна за такий схвальний відгук! Навіть не знаю, чи заслуговую на такі овації... Хай це буде мені своєрідним авансом! Дякую, Сонечко!
горлиця, 15.11.2013 - 16:00
Якими новими словами можна описати ваш вірш, Наталочко? Вже всі слова вжиті і просто лишається повтор- ПРЕЧУДОВО! Я в захопленні від вашої лірики. Дякую за насолоду!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Наталочко, дякую щиро! Розчулили мене і змусили зашарітися... Дякую за таку теплу дружню підтримку!
|
|
|