́Нездійсненні мрії,
Нездійсненні плани,
Скільки вас я виносив,
Виплекав роками.
Мрії про кохану:
Милу, ніжну, й ждану,
Мрії про родину –
Дочку, сина. Й маму.
Вас ношу я в серці,
В глибині душі,
І щораз питаю:
Милі, де ж це ви?
Для людини щастя –
Коли є сім'я:
Коло однодумців,
Кожен з власним «Я».
В цьому колі зріють,
Мрії та думки,
що життя наповнюють
барвами души.
І коли ти стрінеш,
Свою долю в полі,
Не вагайсь, а з ходу –
Забери з собою!
Пригорни так ніжно –
Як бо тільки можеш!
І вдихни життя їй –
Бо вона цього ТЕЖ хоче..
