Найбільш нестабільна кон'юнктура - на ринку людських стосунків
Поки дивишся чи очі жмуриш, хтось опускає лаштунки,
Швидко міняє усі декорації і розставляє пастки
Ти тут ніколи не матимеш рації, навіть якщо її вкрасти.
Вкрасти себе у нічних балаганів, ярмарок марнославства.
Що тут приречене на пусту шану, мріє про втечі й митарство,
Кожна Голгофа - Олімп і визнання, а за довірою - зрада.
Відповідь не потребує питання, ватра зростає із чаду.
Там, де мистецтво живе на замовлення, тхне атмосфера отрутою,
Люди - не люпуси, люди - як гобліни, соціум живиться Брутами.
Рими дешеві, роми дешеві, рами дешеві на ґратах,
Леви - як кицьки, а кицьки - як леви, в спину стріляють гармати.
Осторонь стань, та кайдани не пустять. Смійся, аби не сміялися з тебе,
Маючи трохи здорового глузду, не підіймай свої очі до неба,
Сонце обпалить вразливу сітківку, звиклу до мороку і до абсурду.
Хай наш весь мед піде на медівку, ми помремо колись від застуди.
21 липня 2013
Ти тут ніколи не матимеш рації, навіть якщо її вкрасти
Там, де мистецтво живе на замовлення, тхне атмосфера отрутою,
Люди - не люпуси, люди - як гобліни, соціум живиться Брутами.
Рими дешеві, роми дешеві, рами дешеві на ґратах,
Леви - як кицьки, а кицьки - як леви, в спину стріляють гармати.
Ви мій ковток свіжого повітря. Потік справжньої, якісної сучасної української поезії . Як добре, що я Вас знайшла!
Софія Костицька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую 
