Україно моя! Моя пташко, моя Батьківщино!
Через роки до тебе звертається серце моє
І заплутані в гіллі розкішнім кетяги калини,
Мов до струн дотикаються, там, де душа лиш жиє!
І вистукує дощ ритм неспинний життєвого виру,
Вітер спішно куйовдить кошлате волосся степів.
Українське добро розсівається щедро по миру.
Батьківщино моя! Край славетних, важливих подій!
І панує любов, і зове поєднатись, здружитись,
Віднайти своє місце на цій благодатній землі.
В Україні можливо стати мудрим, на краще змінитись
І прожити життя - повну чашу - у щасті й добрі!
