Чому так холодно немов зима..
І знов таке банальне порівняня.,
Ну так, а я ж завжди сама,
Це часте у душі протистояння….
Протистояння самоті..і болю..
Цей крик душі , немов в остайній раз…
Немов в кайдани закував ти мою волю…
І знову ці слова ,та знову не про нас…
Перечуття що ми не зможем полетіти
Що все залишиться назавжди так як є,
І ми не скажем у житті це наші діти
І все не Наше.. а моє й твоє..