Мене мучить питання, не зовсім просте,
Яким чином з’явились мутанти в родині?
Як на ниві, де колос добірний росте,
Проростає кукіль? Звідки риси звірині?
Що сталося з нами? Як же сталося так,
Що цураємось роду і свого коріння?
Сучі діти, як зграя скажених собак,
Україну цькують без докорів сумління.
Найзапекліші в світі її вороги,
Ті, у кого в роду українське коріння.
Так багато таких яничар навкруги,
Як проріс цей кукіль? Де взялося насіння?
І чому лише там, на російській землі
В українських родинах ростуть яничари?
Чим отруюють душі нащадків в Кремлі,
Що з’являється лють, нетерпимість і чвари.
Та чому, лиш коли, роздвоївши язик,
Починають кусати, впускати отруту,
Та готові вхопити рідню за кадик,
Замість слів матюки, несуть злобу і смуту?!
Ще міняють закінчення прізвищ на «ов»?
Мімікрія – ознака тваринного світу!
Слабке виправдання, «что живя средь волков»
Всі повинні у зграї по вовчому вити.
Не знаходжу пояснень і виправдань теж,
Україну не можна і рід зневажати!
Немає різниці де і з ким ти живеш,
Бо Родина – святе, Батьківщина і Мати!
10.04.2014 р.
Отакої... А взагалі годі б вже панькатись із тварюками, що чіпляють георгієвськи стрічки та розмахують російскими триколорами. Стріляти їх, різати, як свиней. Бо жити цей непотріб нам не дасть.
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відсіч давати треба обов'язково! добро повинно бути з кулаками!
Це продавня хвороба наша - зрадництво. Ось й на цьому маленькому ресурсі присутня антиукраїнська наволоч з українськими прізвищами...
Мирослав Вересюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Погоджусь частково з першою частиною думки і повністю з другою. Але скажу, добре що Ви не застали українофобів, які були адміністраторами ресурсу. Був тут такий модератор..., одним словом мудератор! А без нього і всі інші притихли. При ньому розмістити цього вірша і годі було намагатися. Удачі Вам!
Відсіч давати треба обов'язково! добро повинно бути з кулаками!
Дякую!
