Теплою ранковою росою Випрані всі трави і квітки. Промінь сонця бджілкою важкою Розгорта барвисті пелюстки. Лине вітер, плине час крізь хмари, Розстібає в небі блискавиці. Світ стає непевним, як примара, І втрачають зір зірки-зінниці. (12.07.2012)
ID: 492691 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 15.04.2014 14:50:28 © дата внесення змiн: 15.04.2014 14:50:28 автор: Мантіхора
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie