Я справді думала, що зможу тебе полюбити,
І навіть підібрала пісню під нашу любов,
Але на жаль її не можна прищепити,
Або налити трохи солодкого зною в кров.
І тепер моє серце схоже на розбите яйце,
З якого навіть не вилупилося циплятко,
Моя душа розривається, я відчуваю це,
Але навіть не маю права на сльозинку.
Я не заслужила на твою любов, пробач
Тебе я підвела і ось моя розплата,
А ти ж просто хотів бути зі мною поруч
Незалежно від того,яка зараз дата.
Сліпець би й той помітив, як тебе пече,
Зсередини згораючого знову.
Та я не схилюсь на твоє плече,
Тобі достатньо завдала вже болю.
Та це прекрасно, вміти так любити,
Пробач лише - любов та не моя
А я не зможу так на світі жити
І думати, що точно не твоя.
