Плинуть хмари з України
Над холодною Москвою.
Я ковтну гіркої слини –
Скучив, Рідна, за тобою.
За ланами, за піснями,
На які ти так багата.
Обдаруй мене хоч снами,
Серцю дай краплину свята.
Я побачу і зрадію,
Обійму калину, луки.
Вже б забув – нажаль, не вмію
Погасити біль розлуки.
Прокидаюсь і лягаю
Із отим нестерпним болем.
Душу сном рятуй, благаю,
Дай пройтись їй чистим полем.
Щоб мою лишила долю
Туга ця в чужій столиці,
Дай мені напитись вволю
Кришталю в гаю з криниці.
Повернусь і не покину,
Що зі мною не робіте,
Присягаюсь, Україно,
Мій далекий любий світе.
Москва 2004
