Я відчуваю ваші почуття…
Палкі, нестримні і такі жагучі.
Краплини весен кличуть в забуття,
Вирівнюють в шляхах ями і кручі.
Шляхетно нишпорять по закутках думок,
Невтомно в’ються на душі раменах.
Здається мить, бодай іще хоч крок
Й метеликом стріпнеться сокровенне.
Медовий трунок ляже на вуста
І погляд мій перлинами засяє,
І схарапудяться загнуздані літа
В стременах ошалілого розмаю.
В бік відійдуть реалії спочить,
А перецвіт в рожеве убереться.
О, зупинись, моя чарівна мить!
Для тебе час у мене ще знайдеться!
Гарно! 
