серйозно про несерйозне і навпаки.
а давайте без зайвого,
всякого невиразного та неясного,
всього того, шо з часткою "не".
воно то НЕ-правильно,
НЕ-вірно,
НЕ-потрібно і
НЕ-роздільно.
гра така, що складаєш в кінці короля і ферзя
в одну спільну коробку,
і все забуваєш, що грав,
і взагалі відлітаєш, тікаєш і в ступорі тупо зникаєш.
і нібито "так, розумію", в реалі все "х*й його знає".
якусь собі думку гадаєш,
будуєш ходи, таки колобродиш,
і все чітко знаєш.
а потім повільно вже дах свій втрачаєш,
"привіт, божевілля! заходь, не соромся!
що хочеш? вина чи лайна?"
лайно в голові, вже навіть не безлад.
то тупо, смекаєш?
сидиш на дієтах,
стоїш у штиблетах,
одягнений в безлад і прибраний в нЕсмак.
а як починалося вже і не знаєш.
про все забуваєш, на все забиваєш,
та, врешті, сидиш і втикаєш.
гаразд, все нормально, напевно, непевно,
"та, всяке буває", говориш даремно.
куди вже податися сам і не знаєш,
до чого ведеш і від чого тікаєш,
що вічно гадаєш і що певне знаєш.
насправді ж нічого в руках не тримаєш.
чуже все, миттєве і все не твоє,
далеке, даремне, порожнє, буремне,
цікаве, казенне, дилемне, проблемне.
як вирватись з цього, чесно, не знаєш…
а я написала би ще щось богемне,
таке еклектично вальяжно - душевне,
та це вже, тим паче, нікому не треба,
ідіть собі далі, подалі, надалі.
бо я тут між вами персона нон грана,
небажана, важна така собі, дама…
ну що ж, наостанок, я маю сказати,
бач, шоу триває, я б’ю в барабани!
ID:
532170
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 24.10.2014 14:37:25
© дата внесення змiн: 24.10.2014 14:37:25
автор: Annaleto
Вкажіть причину вашої скарги
|
