Привіт сердечна, безсердечна я,
Як поживаєш? Може щось нове є?
Чи все як було? Ненависть зїдає?
І все чрніє, розкладається, гниє...
Тебе я знаю краще ніж себе,
Дволиця ти, живеш собі як знаєш.
Щаслива вже від того, що ти є,
Нещасна, що дарма все пропускаєш.
Береш усе, що можеш взяти ти,
А віддавати не збираєшся нічого.
Ти посміхаєшся з ненавистю в душі,
Існуєш поки що заради помсти й болю.
Всі думають ти добра й чесна,
А це не ти, це я живу в тобі,
Я буду з ними мила, ти - безчесна!
Я - милосердна, ти, з ножем в руці.
І може жити так уже не можна,
І може все що зроблено колись пройде,
Залишить слід кривавий наша помста,
Нам буде байдуже, бо нас воно мине.