Таке страшне життя навколо,
Можливо збіг?,
Та ні, - вона...
Як сніг зненацька впав до долу,
Прийшла до кожного війна
Й гадає, що усе забуду,
Усе, в що вірив я і мав...
Навіщо робите це,
Люди?!
Невже немає інших справ?
Так хочу бачить трохи далі,
Не помічати чорноти,
Тривог своїх, думок в печалі,
Брехні і очі з пустоти...
Я так бажаю вознесіння
Над диким світом цим страшним,
Що вийти з стану потрясіння
Уже й не хочу...
Жити в нім
Давно і залюбки навчився,
Там підлабузництва нема,
Лише поезія! В ній злився
В Коханні вічнім...
Крадькома,
А може вже й на повні груди
Я поглинаю Божий дар...
Невже усі на світі люди
Не можуть жити так?
Без чвар,
Усе сприймати, ніби казку,
Любити ближнього,
Навзнак
Взаємно дарувати ласку,
І не сваритись за п'ятак...
Це може бути все, буквально!!!
Не тільки в мріях і віршах,
Щоб весь наш всесвіт
Ірреальний,
Поринув в римах-пестощах...
Оце фінал!
Проснися хлопче,
Від кулі рима не спасе,
І поки варвар землю топче
Ти мусиш бути над усе
І толерантним і красивим,
А краще - сильним і міцним,
Щоб дати відсіч тим фальшивим
Нікчемам й гоблінам страшним...
Народе мій, вставай до бою,
У кожнім місті і селі!
Нема гвинтівки? Коцюбою
Женіть їх з нашої землі!
Така сумна припала доля,
Злий карлик суне із Москви,
Знов на кону життя і воля
....
Іду на Ви!
01.12.2014
*
Картина:
"Іду на ВИ!" Святослав Хоробрий
Автор Шупляк Олег
Картини з подвійним змістом
http://arts.in.ua/artists/MrOlik/w/412728/