Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Пташка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Плискас Нина, 02.02.2015 - 11:34
Наче і моя думка точнісінька,наче і про мене,як в десятку...Нталочко,яка ти молодчинка!!!!
Н-А-Д-І-Я, 01.02.2015 - 18:43
Гарно! Жаль пташок взимку... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489018 ГАЛИНА КОРИЗМА, 01.02.2015 - 17:27
Що ж ми так мало тямимо часом в людях ─Не роздивитись, поки лице в лице... Не роздивилися, Наталю, так і є... Зворушливо Світлана Моренець, 01.02.2015 - 14:58
Вітаю, Наталочко, цей вірш – один з найсильніших! Афористичний, мудрий, чудово написаний... "Є такі люди, що космос несуть у грудях..." – ніби "істина вічна, наче вода, проста...", та як мало ми цінуємо таких людей. Десятками гинуть щоденно... Яка ж Ви РОЗУМНИЦЯ, душа радіє за Вас! Звичайно, 5/5, звичайно – в обране! Мірошник Володимир, 01.02.2015 - 12:48
За снігом прийде й тепло.Пташки з вирію прилетять і все буде добре! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 01.02.2015 - 12:46
У вірші "борошно трусить лютий" - а унас ідуть дощі, правда сьогодні так сонячно, ніби прийшла весна. А трохи південніше від нас, мені писав знайомий, вже скрізь зелена трава...ХАЙ ПРИЙДЕШНЯ ВЕСНА ПРИНЕСЕ МИР І СПОКІЙ ВСІМ ЛЮДЯМ! "Кожна душа ─ то квітка, що сонця просить" - так і хочеться звернутися до кожного: поливай, зігрівай, оберігай, плекай, та тільки не ламай! zazemlena, 01.02.2015 - 11:58
Є такі люди, що космос несуть у грудях,Втрапиш туди і втопишся камінцем!.. захоплена кожною думкою, а ці слова Олекса Удайко, 01.02.2015 - 11:48
Гарно! То ж - в кульбабкіану! До речі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556110#commlist1 Валя Савелюк, 01.02.2015 - 11:26
це сильний і прекрасний твір... Кожна душа ─ то квітка, що сонця просить, Штучним теплом даремно не приручай. Є такі крила, що й неба для них не досить, Розмах такий безмежний, що аж за край!.. - у вірші Вашому цьому - є Свобода, такий особливий вірш цей - ніби щось вивільнилося із якихось пут чи оков, чи павутини - і справді пташкою вільною - до Сонця... з оцим вІршем я вітаю Вас, Наталю... щиро і радісно вітаю... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть, це душа вивільнилася з тих штучних пут, у яких вона заплуталася... Дякую Вам безмежно за все! І обіймаю!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за розуміння! Приємно, що завітали і відгукнулися!
|
|
|