Сьогодні вже прощаємось з Тобою,
Бо так розпорядилась доля.
Більше не зустрінешся з весною,
А може, чиясь була це воля?
За те що патріотом був,
І гідним сином України!
Що свій народ любив і чув,
І вивести хотів з руїни.
До політиків свій настрій не скривав,
Говорив відверто й щиро.
Хтось чорну хонду підіслав,
Щоб вчинити грішне й підле діло.
Вся Україна знову ридає,
Хоронить чесну й прекрасну дитину.
Хто правду тепер заспіває?
Чому смерть забирає достойну людину?
Андрійку, народ буде пам’ятати,
Твій вклад. Пісні не забуде співати,
Свого кумира,генія, героїчного друга,
Який загинув…Чи вбила паскуда.