Замислююсь щодня про те що спланувала,
Та план пішов на вітер, його я змарнувала,
Не знала я про дні, жила лише ночами,
Тепер я у вогні, також рюкзак з речами,
Які щодня носила на спині…
Кудись вони тягнули,
Куди? не знаю, я й досі не збагнула,
Чи плакати мені чи впевнено радіти,
Одні думки такі дорослі, а другі просто діти…
Так правильно? Чи ні? І досі я не знаю,
Щодня все бачу у вісні, від радості ридаю,
Ну а прокинуся? Все…все думаю про сон,
Чи то всього лиш мишка, чи велетенський слон!?
Ну що я пропустила? Ну що я змарнувала?
Я знаю що не можна, а я собі збрехала!
Тепер корити буду я себе, надіюсь що даремно,
Надіюся не довго буде так, надіюсь я напевно…
Тепер замислююсь щодня, чи я щось змарнувала?
Чи був у мене план, чи може так… я і не планувала!?
Тепер я у вогні і там рюкзак з речами,
Горить нехай собі, бо все вже за плечами…
