«І досі сниться: під горою,
Між вербами та над водою,
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда, і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить,
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: — Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги? —
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, «отче наш».
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.»
Т.Шевченко *
Вже з двадцять літ потім минуло,
Зросло маленькеє внуча
І вже б у світ життя майнуло,
Та лихо знову! Де свіча,
Що сивий дід на день останній
Ладнав, готуючись до сну?
Згоріла враз, бо на світанні
Отримав вісточку сумну...
Печалі тії, гнів і смуток
Принесли «браття» - вороги,
Що нищечком у надприбуток,
Закувши совість в ланцюги,
Продались в рабство, поіменно...
За що такії муки нам,
Щоб діти гинули щоденно
І сльози сивим матерям?
Він тричі з нею попрощався
І тричі «отче наш» читав,
Коли у бій щодня здіймався,
Бо дідом навчений, Він знав:
Там в ріднім краю, під горою,
Між вербами та над водою,
Біленька хаточка стоїть
І сива матінка не спить.
Вона його завжди чекає,
Своє маленьке дитинча...
Хай знову ластівка співає,
Весняне сонце зустріча, -
Хоча б така, єдина втіха,
Й велична внутрішня краса:
Він врятував усіх від лиха
Й пішов собі на небеса!
27.02.2015
* Тарас Шевченко. «І досі сниться: під горою...»
Зібрання творів: У 6 т.-К.,2003.-Т.2:Поезія 1847-1861.-С.233; 688.
Картина: «В очікуванні»
Автор Шупляк Олег
Картини з подвійним змістом
https://shupliak.art/uk/gallery/hidden-images/waiting-for-
