Розпогодилося надворі:
Тепло, сонце, легкі хмарки.
Житіє набирає скорість,
Поспішає все навпрошки.
Розбиває горіха галка,
Креше дзьобом твердий горіх,
Голуби забрели під лавку,
Там клюють щось, немов пиріг.
Із людьми переходить песик,
Дворові – вони всі такі.
Якщо битимуть кожен вечір,
То стрибатимеш залюбки.
Нас привчають, що незаможні,
На роботу, як є, спішиш.
Як той пес, йдеш туди, де можна,
А як б’ють, то вперед біжиш.
Все, що робиться – наче й треба,
Та чомусь таке не для всіх.
До хорошого є потреба,
Бо сьогодні й сухар – пиріг.
Розпогодилось надворі,
А в душі? – ми ще підождем.
Ми залишимо ревне вчора,
Добре ж завтра однак знайдем.
