(всім мамам, бабусям, сестрам і донечкам
у це світле травневе свято - День Матері)
Бабцю, Ви сад перейшли
на світанні весни –
буйним розмаєм
віддячила щедра природа,
травень цей храм
доглядає, він – мудрий господар,
і на деревах розвішує
пряники-сни.
Мамо, Ви зранку в городець
насипали фарб –
квіти зійшли і лопочуть
крильми-пелюстками,
туляться ніжно
до рук оксамитових мами,
переливаються, мов
самоцвітовий скарб!
Сестро, ти променем вишила
білий рушник –
ніжне мереживо золотом
грає при світлі!
Тороків білі пір’їни
тремтять у повітрі…
Твій оберіг –
у сакральні світи провідник.
Доню, ти хлюпнула сонця
у шибку душі –
ніжна кульбабка
у ній ворухнулась зненацька…
Пирснула сміхом –
і блискіток рій чудернацький
темряву враз розігнав,
ніби світло-рушій!
Рідні мої, найдорожчі
у світі жінки!
Ви – обереги надійні,
відрада, і крила!
Скільки би дзигою
доля життя не крутила,
знаю, що поряд – опертя
міцне для руки…
найдорожчі. єдино рідні.
і будьте в здоров/ї, щасті та радості всі ви, наші обереги! від всього світу невмілого чоловічого - всім жінкам-мамам уклін мій!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Касьяне, щиро Вам дякую за такі теплі зворушливі слова!
Вітаю, Наталочко, зі святом, підвезло Вашим діткам з МАМОЮ!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Патарочко, дякую, дорогенька! Хоч ми, поетки, не такі вже й хороші мами, бо часто багато уваги приділяємо своїй Музі, залишаючи діток поза увагою... Та все ж, для кожної мами її діти - це найбільший і найцінніший Божий дар!