Україно моя, Україно,
Ти як поле, що спалене сонцем.
Україно, небесна дитина,
Твої очі-розбите віконце.
Україно моя, сивочола,
Ти печаль, що засіла у грудях,
І лежить на зарозших розпуттях
Величезна і зламана доля.
Батьківщина моя , незрівнянна,
Я люблю тебе серцем й душею,
Не соромлюсь назвати своєю
Незбагненна моя, нездоланна.
Хай завжди над твоїми лісами
Ллється пісня весела, чудова,
І дзвенить солов'єм чиста мова
Й світле небо хай буде над нами.
17 вересня 2015 р.