Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наташа Марос: ЛИСТИ. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Владимир Зозуля, 12.10.2018 - 14:41
понравился стих, Наташа, но концовка... за что уже осуждать и кому? сожженные письма это конец, тут нет места извинениям:Догоріли. І стало багаття сумне, І боліла душа, як неволя. Вже немає тебе. Вже немає мене. І немає любові і долі. и как говорится, дай, Бог, счастья нового. Наташа Марос відповів на коментар Владимир Зозуля, 12.10.2018 - 19:31
Да, с этими сожжёнными письмами, обычно, всё и заканчивается - Ваша правда!!! СПАСИБО!!!
геометрія, 10.10.2018 - 12:43
Гарно,Наталю! я теж спалила і свої, і його...Побоялася,що як помру,хтось прочитає і казна що про нас подумає...
Наташа Марос відповів на коментар геометрія, 10.10.2018 - 20:36
О, це вже наше одвічне побоювання: "що люди подумають..." Дякую щиро, Валентино Григорівно, рада Вам завжди!!! Ulcus, 07.10.2018 - 13:03
а от із вами погоджусь. абсолютно) спалила б. навіть не вагаючись)))) гарний твір, «мій»
Наташа Марос відповів на коментар Валентина Ланевич, 04.10.2018 - 20:53
Дякую Вам, пані Валентино, рада завжди!!! Ярослав К., 04.10.2018 - 16:31
Кажется, прочувствовал. Возможно, по-своему .http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808853 Можете проверить, так ли это... Любов Іванова, 06.10.2017 - 11:30
А чи ж зрозуміло серце, що має стати краще, бо листи згоріли... Ой, певно що.. НІ ....
Наташа Марос відповів на коментар Любов Іванова, 06.10.2017 - 12:02
Думаю... ні... Дякую, Любочко, дякую щиро!!! Олександр Яворський, 10.12.2016 - 22:59
Догоріли. І стало багаття сумне І боліла душа, як неволя..... ну як тут засуджувати, якщо воно і самій прикро... Гарний вірш і ритм! Все таки паперові листи - вони особливі... от їх навіть спалити можна, а це ціла дія, і гора спогадів, і натхнення на вірш... "Електронка" цього всього дати не здатна Наташа Марос відповів на коментар Олександр Яворський, 10.12.2016 - 23:11
Ой, дякую Вам за таке прочитання... А паперові листи, то, справді, - ціле мистецтво! Дуже шкодую, що спалила..., бо писалися вони щодня(!), довгі і змістовні... А він мої зберіг... Випросила, щоб віддав і... їх теж спалила..., хоч в тому не було необхідності... Розуму не було зовсім... Вибачте, навіялось, згадалось, заболіло... Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Так, дякую! Тепер шкодую, що спалила... Вони були красиво і грамотно написані, довгі і змістовні... Хто ж знав тоді, що таких більше не напишуть... Так, дуже шкодую...
|
|
|