Кохала я його без меж,.
Та розійшлися,помилились
Ти помилялась колись теж,
В коханні ми з ним утопились.
Мамусю рідна,чому так?
Чому коли когось кохаєш,
Злітає в небо чорний птах,
І ти того когось втрачаєш?
Чому матусю холод лютий,
Чому так холодно мені?
Невже і справді кажуть люди,
Що щастя справжнє в пустоті?
Колись і ти когось любила,
Щаслива ти із татусем.
Як вибір власний ти зробила?
А як бабуся з дідусем?
Я знаю,щастя у довірі,
А шлях лежить крізь почуття.
Його не визначиш у мірі,
За нього лиш віддаш життя.
