Чи дощ, чи сніг, чи невагома мжичка
Поволі падає на вуличні ятки.
Ходити під дощем - то давня звичка.
Пришвидшу крок.Розім`яті листки
Не шурхотять. І під ногами слизько.
Ця пізня осінь зіткана з краплин.
Схилилися хмарини низько-низько
Над містом з теракотових цеглин.
Повільно висипають крупи білі
На вулицю із тьмяним ліхтарем.
Тулю до себе квіти скрижанілі,
З гірчавим ароматом, хризантем.
Спішу до тебе у тепло кімнати,
Де чай із трав заварюєш мені,
І хризантеми там будуть стояти
У кришталевій вазі на столі.
30.11.2015р.
Для ілюстрації використано картину Василя Ромащенко "Білі хризантеми"
http://artnow.ru/ru/gallery/2/27832/picture/0/657082.html
"І хризантеми там будуть стояти
У кришталевій вазі на столі."
Й нагадувати тепле літо.
І Вас пройме легенький щем
Солодким спогадом зігрітий
Яскравим, ніжним промінцем.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Євгене, і за експромт, і за відео, і за чудову музику!
Ну вот, выдала в последний день осени! :
(Глянь: "мені"- "столі", может вместо "мені" другое слово или можно и так? )
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніби й справді чекала останнього дня осені
На рахунок рими, таки так Низька вірогідність, тільки співпадає одна фонема. Хоча іноді можна й так, але можна ще й подумати. Згідна! Удачі на конкурсах пародій!
Ну вот, выдала в последний день осени! 
Ніби й справді чекала останнього дня осені 
Низька вірогідність, тільки співпадає одна фонема. Хоча іноді можна й так, але можна ще й подумати. Згідна! 
