Хотів ти дуже знов щоб повернулось
все, що згадати нам завжди приємно,
й доправив нас аж у студентську юність
старий трамвайчик номер п’ять напевно.
Хоч бачу, друже, я тебе не часто,
для мене ти такий же, як тоді,
коли буяла юність, квітло щастя
і мчались наші роки молоді.
Перед очима матінка Одеса,
її проспекти, вулиці, сади…
Котовського, Таїрова, Пересип –
з тобою пам‘ятатимем завжди.
Бульвар Французький, „Глечик“ біля моря,
пансіонати, бази і торксин.
Проспект Шевченка з рестораном „Море“,
Гагаріна й завод шампанських вин.
Яхтклуб з „Дельфіном“ там, а поміж ними
наш „Дикий пляж“, де влітку ми жили,
та не лякали нас одеські зими,
бо завжди всі засмаглими були.
Там кіностудія на розі причаїлась,
гуртожитків студентських ціла рать.
Тут гастроном – наш годівник на милість,
і місце зустрічі не можна помінять…
Шевченків парк та шпиль, що в небо рветься,
як пам‘ять всім матросам на віки.
Маяк об Воронцовський хвиля б‘ється,
тримають курс на нього моряки.
А Дерибасівська, Пасаж, Гамбринус,
бульвар Приморський, Дюк і морвокзал,
там Тещин міст дугою вигнув спину
й собою різні боки він зв‘язав.
Тут сходами коханих ми водили,
коли фунікулер відпочивав.
Нам юність додавала серцю сили,
а Дюк суворо зверху споглядав.
Петра Великого, Садова, „Холодильник“
зустріли першими нас, шукачів пригод.
Ми вперше відкривали Новий ринок,
„ЖД“ й Канатний славний наш завод.
Хімічна, Молдаванка і Слобідка
для багатьох із нас не просто звук.
Десь кожен лебідь мав свою лебідку,
та гризли всі гуртом граніт наук.
Минуло, схлинуло, та просто пролетіло,
студентська юність, університет…
Вже сизим снігом голову накрило,
хтось батько з нас чи й дід, юрист, поет!..
Всього лиш шістдесят, та що там говорити,
дивись сміливо, друже, в майбуття.
Бажаю всім – любити і творити,
творити і любити все життя!
листопад 2015, Миколаїв
ID:
619640
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 09.11.2015 15:52:19
© дата внесення змiн: 20.07.2017 00:25:12
автор: Олександр Мачула
Вкажіть причину вашої скарги
|