Заполонила мережа усе й усюди,
І наче зомбі, розмовляють в чаті люди,
Забули навіть, що є слово «книжка»,
Якщо це не скінчиться, то буде нам всім кришка.
Тією кришкою нас всіх накриють,
А діти змалечку могилу собі риють.
Всі гублять зір за іграми в онлайні,
А так подивишся, і вже не такі файні,
Не мили голову і охає родина:
«Чому у нас розбещена дитина?»
Кричать дорослі, а самі туди же
Лізуть в контакти дивитись, хто чим дише.
Про «Однокласників» вони не забувають,
З сусідом Колькою в онлайні розмовляють.
Звичайно, що і штука ця корисна,
Коли заходиш ти туди навмисне,
Коли ти інформацію потрібну відшукаєш,
А коли знаходиш, то комп’.ютер вимикаєш.
Отак Маруся посуду не помила,
А чоловічку ще й вечері не зварила,
Приходить він додому із роботи,
А у дружини є свої турботи…
Як скоріше іграшку скінчити,
Та на «мейлі» городик свій полити,
Як хутчіше подрузі одписати,
Борщу не буде, що тут вже казати…
14.06.2013 р.
https://vk.com/vyshnevyi_tsvit
да...книжка останню читав .коли інет вимкнув . нє ну і зараз читаю.в вашому вірші актуальні теми-проблеми теперішнього світу. ігра в онлайні губить зір як вода губить чоловіка.
Бажена Володиєвська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мене просто бісить сучасність і залежність від медіа-продуктів. Завдяки цьому люди деградують. Дякую за коментар.
