У квартирі телефон вищав з переляку
Наче вночі за парканом зляканий собака
Мама, теща Іванова, трубку підняла:
«Алє, слухаю уважно,- вдало пронесла.
…Дві хвилини промайнуло – стало зовсім тихо,
Наче десь попід дивани закотилось лихо.
«Ей, зятьок, - гукнула браво. – Це тобі дзвонили,
Передати тобі дещо лагідно просили.»
-«Хто ж то був - зять крикнув з ванни.
- Може з ресторану?
- Чи з роботи щось хотіли. Дзвонити не стану!»
- «Та ні, Ваню, не вигадуй історій смішних,
- Про рибалку піде мова».- Іван аж притих.
- Пам'ятаєш , як у травні ти був на рибалці
На озеро їздив наше, чи був в іншій балці.
- Щука з озера хотіла говорить з тобою
Й передала, що вона вже місяць з ікрою.»
