Стелиться туман густою пеленою.
Прокидається ранок тихесенько,
малює майбутнього дорогу легесенько.
Марю його чарами,
зустрічаю новий день з наснагою.
Неповторні миті пам'ятаю,
безжальну дорогу життя долаю.
За крок до любові,
нестерпний біль душі приховую.
Серце повагою до Країни наповнюю.
"Ми - сіль поту рідного свого народу".
Любіть Батьківщину,
рідну свою Вкраїну.
Не цурайтеся її мови та культури.
Многая літа їй бажаю,
хай ніщо в її процвітанні нам не заважає.
