Я дивлюся як коломене проходять тисяча людей, і навіть незамічають.
Як навколо них красиво,
Вони просто ідуть своєю дорогою.
Непомічаючи нічого коло себе.
Вони ідуть наче сліпі, поспішаючи хто куди.
І ніколи незамітять тої краси яка обкружає їх.
Та пташка яка дбає за пташинятами, та білочка яка скаче з дерева на дерево.
А вони не бачуть, небачуть бо нехочуть бачити, ті кольора.
Вони просто хочуть бачити все чорно-білим кольором.
І ходити нікого незамічати.
Ходити як то стадо баранів в толпі.
Нічого небачущи навколо себе
