Осінь настала зненацька,
Сутінки, мла і дощі,
Стільки вологості впало,
Можна повітрям пливти.
Листя пожовкле вже крутить,
Завтрашній мокрий сніг,
Зеленість око загубить,
Щойно ступи за поріг.
Вітер шипи наставляє,
Хмари чорнильні по небу жене,
Вуличний стовп огорнуло туманом,
Ніби з гулянки додому веде.
Очі відкрив і побачив,
Яскраве світло в вікні,
На календар подивився,
Літо стоїть у дворі.
Квіти і трави пахучі,
Якась така маячня,
І увійшло розуміння
Осінь у серпні – моя.