Я бачу сузір'я у твоїх очах,
Ті самі сузір'я, що бачать поети.
Поети кохають, цілують в думках,
І всі їх думки осядуть в сонети.
Їх надрукують книгарні й газети,
І дівчина в парку читатиме їх.
А потім складе хтось ноти й куплети.
І хтось закохається в пісню на мить.
Папір весь пожовкне, та що йому з того,
Що люди запишуть там декілька слів.
Поети складатимуть знову і знову
І друкуватимуть знову свої рядки.
Та літньої ночі ті сплять газети
Під казки цикад про очі. І в небі
Там бачать із іскор сузір'я поети
Такі ж як у тебе. Але то у секреті.
