На книгу Ю.Назаренка
«Пролісковий мед».
Дон Хуан
(телефонує із Толедо):
Я – проїздом із Толедо –
На сумський базар попав.
Поклянусь! – такого меду
У житті не куштував.
Дон Юран – господар меду –
Запросив ще й на обід.
Каже – будете в Толедо,
Передайте мій привіт.
А як випив, став відвертим,
Найрішучіше додав:
Я – фанат, прихильник «Сельти»,
Й бочку меда передав.
… У яких лісах поети
Приховали той букет?
Всі розтринькаю песети,
Віднайду-таки секрет!
Пролечу через кордони,
Друзям келих піднесу:
Посмакуйте, любі дони,
Пролісковий мед із Cум!
П’єм за дружбу – Катрі, Мусі,
Пане Юро, батьків син.
Живемо ж на ’дному лузі,
Просто поруч, через тин!
