Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Ясніє свято пряжкою століть - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Максим Тарасівський, 30.12.2016 - 11:17
Алаверды:Миновало время сказок, Всех волшебных благ и зол, Без личин, уловок, масок Век несказочный пришел. Все реально, все по делу, Никаких таких гвоздей, Под скептическим прицелом Все фантазии детей. Предсказуемо и ясно, Обоснованно вполне: Нету в жизни места сказке, Словно уксусу в вине. Нет, не могут, не умеют Взрослой жизни дать отпор Водяные и кощеи, Кот и дядька-черномор. Нет, они слабы в коленках, Где им с жизнью совладать! В книжно-сказочных застенках Им судьба в пыли лежать... Но внезапно, ниоткуда Озорны, опасны, злы Лезут бесы, чуды-юды, Говорящие козлы, Лезут наглые злодеи, Навалилась саранча - К горлу тянутся кощеи, Злонамеренно урча! Но в смятении испуга, Подавляя страх внутри, Встали три былинных друга, Голубицы - тоже три, Все в реале, все вне сказки! Всех - откуда ни возьмись - Добрых злобным для острастки Обнаруживает жизнь. И вот так взаимны сказка И несказочная быль: На несказочных подсказках Как пшеница и ковыль, Прорастает сказ народный И потом в веках живет, Чистый, честный и свободный, Как его творец - народ. Нет, они не антиподы, Сказка - это та же жизнь, И герои, и уроды - Все взаправду родились. А потом молва и сроки Превращают все в слова "Жили-были" - вот истоки, Правда сказке голова! Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 30.12.2016 - 13:50
Когда Вы успели? Неужели экспромт? Очень хорошо, и мысль передана верно.Сохраню себе и буду перечитывать.
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 30.12.2016 - 13:52
Не, я задним умом крепок, л'эспери д'эскайе, эскалаторный ум ) Из старых запасов.
Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 30.12.2016 - 13:59
Мы все -- задним умом. Зато Вы понимаете, почему люди тянутся к Вашим сказкам.
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 30.12.2016 - 14:00
хорошо, если тянутся, даже если - не к моим
Максим Тарасівський, 30.12.2016 - 07:00
Оце добре: це вічність мерзне кригою у нас, чи ми, як лід, подзенькуємо в дзбанку. Зв'язок всього з усим, нас з усим, усього - з нами.Хоча останнім часом є в мене претензії до кінця року взимку. ось такий постик навіть наваяв: ...Все-таки в праздновании нового года 1 сентября было куда больше осязаемого и зримого смысла, чем в торжествах, перенесенных на 31 декабря. Между летом и осенью - не пропасть ли разверзается? Не похоже ли лето в преддверии осени на срезанный цветок - и выглядит так же, и аромат тот же, но мертв он уже, холодной сталью отделен от своего корня; разорвана живая связь между Солнцем и Землей, воплощением которой и был этот цветок. А 31 декабря - чистая условность, словно лыжная палка, воткнутая в снег: во все стороны от нее тянется одна и та самая белизна, равная самой себе, и смысла в этой точке - не больше, чем в любой другой. Апогей условности. Не потому ли утром 1 января просыпаешься с некоторой неловкостью: обман снова удался. Пересечен несуществующий рубеж. Не затем ли подарки под елкой - подсластить пилюлю? Пожалуй, они - единственное, что придает достоверность всей этой затее. З повагою, Максим Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 30.12.2016 - 10:57
Ви трохи помилились — це коментар не на той вірш, але тематика в них подібна.Моя відповідь (хоч Ви її вже знаєте): Ви праві в тому, що 1 вересня – природний вододіл між порами року, і тому недарма був вибраний нашими предками, але в християнстві 1 січня -- дата не випадкова. За григоріанським календарем, це день обрізання (і – традиційно -- вступлення в союз з Богом) Ісуса Христа на 8-й день після його народження. Ця дата, як і Різдво, має глибокий символізм. Емоційно я також прив’язана до цього свята. Як на мене, це – ще один подарунок серед мертвої й холодної зимової пустелі, і чим більше таких подарунків, тим краще. Я ще є продуктом радянського минулого, в якому Різдво не святкувалось, але атрибутика його переносилась на Новий рік, так що тут ще присутня певна ностальгія. Дякую! Фотиния, 29.12.2016 - 18:13
так припадають мені до душі Ваші слова, Вікторіє, що не лишається власних слів на коменти Дякую від всіх ловців дитячих казок! З прийдешніми святами! Вікторія Т. відповів на коментар Фотиния, 30.12.2016 - 02:09
І Вас — із святами! Однодумці — це найкращий подарунок. Дякую!
grower, 29.12.2016 - 12:59
"невідомість", певне. а "навідомість"? гарне слово. ось ще: найвідомість, знайвідомість, знайдомість, незнайдомість, якщо любите таке – і ще безліч слів можна винайти з небуття в такий спосіб; слова – то й є ті крихти, як на мене
|
|
|