Платівка обрію кружляється щосили,
і,
вогненним нігтем
весь простір мій,
прошкрябавши...
Диджей...
Туманів і дощів,
вщент стиснувши грозу,
і,
патли хмар
розпотрошивши,
примружившись,
пускає...
Пилюку у очі...
Лізе,
лізе в душу.
І ниє, ниє серце...
Це він...
Він шарудить піском у скло
і,
розпалившись не на жарт,
каміннями по даху барабанить.
А після – тиша,
дзвінкі сколки,
дощ стіною...
Голофани,
виблискуючи,
тиснуть ситіданс.
Їх ритми
все
тривають і тривають,
кружляючи
у небі
в нескінченність.
Ну, а потім...
Величезний вал в півнеба
і
рик на всю округу:
- Орривіграаах!
Рятуйся, все, що може!
Йааах!
Я йду!!!
І гопака стоптавши,
взбалаганівши округу,
залізним чоботом
усю, як вона є...
Ось-ось обрушиться на нас
зриваючись...
І в рок...
І в ролл.
Віджей
штормів і ураганів.
