Як й коли я дивувавсь?
Як й навіщо жив?
Я роззявив рот для гав
Просто їх ловив
Світом своїм дорожив
Там багато місць
По яких ще не ходив
І не бачив лиць…
Заховавши я шукав,
Сильно я ревів,
Де шукати я не знав,
Де все положив!
Бравши твої почуття,
Я багато їх -
Відпускав без вороття
По шляхах моїх
І губивши… не знайшов!
Кращого нема…
А тобі віддавши кров,
Знав, що все дарма…
Не залиш мене одним,
Не змикай же брам,
По шляхам тобі чужим,
Не ходив я сам…