Духъ истины, его же міръ не можетъ пріяти, яко не видитъ его, ниже знаетъ его.
Иоанна, глава 14, стих 17.
Це не мій епіграф, а саме Шевченків, якщо хтось недобачає. Митець цитував Біблію, як це робить кожен глибоко віруючий в Ісуса Христа, і вважаючий Його Слово Істиною для спасіння народів від гріха.Існує досить усталена, але абсолютно хибна думка, буцімто наш національний «Кобзар» був людиною невіруючою і скептичною щодо факту існування Бога. Парадокс цих тверджень полягає ще й у тому, що їх винахідники паралельно звуть його українським пророком. Вибачте, але людина, яка виступає перед суспільством у цій історичній ролі сама від себе, заслуговує на єдине звання серед обманутих нащадків – самозванець. Але ж Шевченко ніяк не являється таким, і, як підтверджують останні політичні події – слово його і сьогодні виконує свою епохальну місію. Отже, сама собою напрошується суперечлива дилема: або визнаєте Тараса Григоровича переконаним християнином, або ви зазіхаєте на його звання пророка, бо ж однозначно, що не існує істинних пророків без пізнаного ними Бога – так,
як не існує сонячних променів без самого сонця. І в цьому явищі вже просліджуються хронічні прояви «когнитивного» дисонансу цих горе-ідеологів.
Поема «Сон» в устах нечестивих фальсифікаторів дійсності стала однією з найголовніших аргументацій на користь цієї омани. Іще б пак! Твір переповнений висловами, за котрі так жадібно вчепилися вони:
«… бо немає
Господа на небі!
А ви в ярмі падаєте
Та якогось Раю
На тім світі благаєте?
Немає! немає!»
Що це, тріумф теорії атеїзму? Заперечення Бога? Категорично ні! Скільки ж зухвалості треба мати, щоби брутально ігнорувати всю християнсько-біблійну сутність усієї творчості поета і самого його життя, і ось так легковажно тлумачити такі складні звороти, вжиті у цій дуже непростій для розуміння поемі. Не можна так просто переступити через шедевральний епіграф, котрою Тарас цитує самого Сина Божого Ісуса Христа. В цих словах криється попередження, що переважна більшість людей не здатна тверезо сприймати істину такою, якою вона є, а отже, і його твір обов’язково буде сприйнятий у викривленому світлі.
У вищенаведеному уривку з вірша автор звертається до «безхребетних» релігійників, котрі настільки спотворили біблійне вчення, що, дивлячись на них, у знесиленого простого люду напрошується єдиний висновок: Бога на небі нема. Крім того, у цьому вислові використано такий складний літературний засіб, коли заздалегідь спотворена правда може бути виправлена лише діаметрально протилежним висловом: безсловесна отара потурає тиранам, замилюючи власну безвідповідальність гарантованим Раєм на небі. Шевченко виголошує їм вердикт: не буде вам його там, бо ви мали бути інструментами Бога тут, на грішній землі: викривати нечестивців, попереджувати злодіїв, зупиняти тиранів. І взагалі, митець у цьому творі розкритикував лукавство людей, які повинні виконувати заповіді Божі, а самі, прикриваючись усілякими нісенітницями, навпаки – порушують їх, з головою поринувши у беззаконня та неправду.
І вже зовсім не можна не побачити, що Тарас Григорович змальовує Ісуса Христа, який знову на землі перебуває між стражденними людьми, де Його знову страчують запеклі в своїх серцях вороги правди та совісті:
«А меж ними, запеклими,
В кайдани убраний
Цар всесвітній! Цар волі, цар,
Штемпом увінчаний!
В муці, в катарзі не просить,
Не плаче, не стогне»…
А підсумувати хочу словами перефразом з Біблійних сторінок: Якщо насправді шануєш Шевченка пророком - шануй і Бога Христа, Якому він служив.
бога нема ,бо його не можна виміряти . цитата із серіала ,,майстри сексу ,,
,,- ви все записали в цифрах .секс у цифрах. де ж любов ?
- ісаак ньютон в числах зметикував що більший предмет притягує менший .яблуко менше аніж земля .тому земля притягує яблуко . а де ж гравітація (де любов?)
один клерк (єйнштейн)зрозумів що вчені постійно задавали не вірне питання .
гравітація - це форма простору .
коли ми кажемо про секс ,то любов не можна показати на графіках , в цифрах .
любов подібно гравітації .вона вказує нашим бажанням .
Бог вказує нашим бажанням .Любов до україни вказує нашим бажанням .щастя вказує нашим бажанням душу не можна виміряти .душа як гравітація . душа вказує (нам наші) нашим бажанням .... що християнство ,що комунізм -ціль одна й та сама
ПВО відповів на коментар dominic, 12.03.2017 - 19:49
Почну з кінця. Не погоджуюся з тотожністю християнства і комунізм, бо краз тут цілі діаметрально протилежні. Християнство досягає Царства Божого, а комунізм - коронує антихриста.
Шевченко описував важкий психологічний стан 'пригноблених, а не проповідував атеїзм. Письменникам дозволено так висловлюватись. А от 'у вірші про долю ,,мене ти хлопця одвела до п'яного дяка в науку...'' виникає питання в яку церкву тоді міг піти Шевченко де сидить п'яний служитель як не у Московський Патріархат. )))))
