Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Сила в боротьбі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та є, є... сама відчуваю...я уже поверталась до цього вірша та щось марно. Дякую, Сергію!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, швидше би закінчилася ця війна! Дякую, Таєчко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай Він все буде з ними! Дякую, Миколо!
Надія Башинська, 03.04.2017 - 06:55
СТІЛЬКИ ЛЮБОВІ У ВАШИХ ВІРШАХ! ТЕПЛОТИ... ХАЙ ЗІГРІВАЄ ВАШЕ СЛОВО І ДОДАЄ СИЛИ!!!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наші любі воїни заслуговують на це. Дякую, Зоєчко!
A.Kar-Te, 02.04.2017 - 18:15
Валечко, таке враження, що не в уяві, а ти сама реально часом присутня в солдатських буднях.Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та війна так за роки вже в’їлася в свідомість, що ніби й почуте про неї само трансформується у вірш. Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я просто пишу, як відчуваю, намагаючись бути чесню насамперед із собою і якщо це подобається читачам, то я щиро радію з того і так, погодтесь, кожен автор хотів би, щоб його твори були цікавими для інших. Дякую, Аню!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...на жаль, нічого утішного... Дякую, Олесю!
Ніна-Марія, 01.04.2017 - 09:40
З Ваших творів, Валю, відчувається, як Ви живете тими жахливими подіями клятої війни... це так болить всім, а кінця не видно... тримайтесь
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і не тільки болить, а підіймає уже злість у грудях, бо ж скільки таки ще маємо терпіти наругунад нами... Дякую, Ніно-Маріє!
Ніна Незламна, 01.04.2017 - 09:14
Щемно...Солдатскі будні...Пліч,опліч...Подяка їм велика,за те ,що охороняють наш сон.Гарно,Валюшо! Торкає серце,бере за душу. Успіхів Вам!!! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уклін їм низкий і шана! Дякую, Ніно! І вам натхнення у творчості!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...таке наше сьогодення... Дякую, Наталю!
Серафима Пант, 31.03.2017 - 22:55
У Ваших творах........відчуття таке.......війна - це вже невід"ємна частина нашого життя, не позбавлена нічого людського: дружби й підступу, любові й ненависті - тільки у значно більшій концентрації: якщо ворог - то ніж у спину; якщо друг - то справжній, якщо кохання - то щире....Ваші твори не лишають байдужими - я під враженнями від Вашого вірша, одного з попередніх, почала писати свій, та закинула - неодмінно допишу Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іринко, а я вражена такій Вашій конкретно-влучній характеристиці мене самої, так, наче б, Ви весь цей час були поряд і бачили все особисто, на власні очі, бо ця клята війна таки стала невід’ємною частиною мого життя, вона ніби ділить світ на два різних виміри, що по суті аж ніяк не можуть ніколи стати в одну паралельну лінію та водночас стоять, що певною мірою і спричиняє їх гостре відчуття.
|
|
|