Не хочу жити, так буває,
дарити посмішку усім свою,
лиш подих хочу я затамувати,
усі думки завершивши свої.
Нестерпний біль мене переповняє,
усе що цінним так колись було,
сьогодні серце з кров'ю вириває,
додолу кинувши його.
Безжалісно усе його роздавить,
і за плюндрує жилки всі живи,
а після, візьме і назад поверне,
та вже не буде битися воно.
К.Д.