Вже догорає літо у саду,
осінній вальс за руку закружляє.
По стежці в осінь золоту іду,
а молодість...а цвіт вже відцвітає.
Спливає річкою в зеленому гаю,
летить з весною, зиму здоганяє.
В вінку кленовім в осені стою,
а молодість...а молодість минає.
І опадають сливи наливні,
весна прийде все знову розквітає
Весну життя лиш не повернеш, ні,
а молодість...а молодість минає!
Летять роки і день міняє ніч,
десь до зірок , до неба відлітає.
Хоча на мить, в мою весну поклич...
А молодість...а цвіт вже відцвітає !
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
