Ти для неї завжди будеш відьмою,
Примітивною злою сукою,
Крадієм всіх щасливих митей,
"Хай життя її стане мукою!".
Вона бачить тебе химерою,
Батогами січе спину подумки,
Ти ж бо вкрала її єдиного,
"Заготуй пиріжки на поминки!".
Вона стане твоїм дослідником,
Вивчить всі фоторгафії профілю,
Розглядатиме їх щоденно
За подвійною дозою морфію.
Все по сайтах шукатиме помочі,
Заговори й молитви читатиме,
"Як позбутися, тебе, сволочі?!
Як на віки страждать заставити?!".
Він щасливий - прийшов за речами,
Без емоцій їх тихо збирає,
А вона друзям шле смс-ки,
Ніби він повернутись благає.
"Ні, не йди, покохаймось востаннє ?!"
І по ній вдарить тиша сталева:
"Візьми в руки себе, це вже зайве!
Так себе не веде Королева!".
