Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Озираюсь до літа… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар гостя, 18.12.2018 - 15:08
озираємося, ось зараз в снігу тупцяємо і озираємося, дякуююю
євген уткін, 30.11.2017 - 17:25
З легкою ностальгією, але ж як лірично, як гарно та все ж:Все далі й далі юності пора, За горизонтом молодість зникає. І надвечір’я в сутінках витає, Уже біля воріт біля двора. геометрія, 05.10.2017 - 17:35
Чудово,Таню!Забираю і з днем народження вітаю...Хай буде радість в вашім домі, Оберіга нехай вас Бог, І нехай завжди буде з вами: ВІРА, НАДІЯ І ЛЮБОВ!!! Світлана Моренець, 30.09.2017 - 13:50
Ледь не пропустила таке тепле прощання з літечком! І хоч осінь також люблю, та літо мене не відпускає. І вже написала пісню про бабине літо, але озвучити не можу, бо знову повністю безголоса. Тетяна Луківська відповів на коментар Світлана Моренець, 02.10.2017 - 14:07
Дякую, Світланко, отож ніяк не вийду з літа, а осінь сердиться, холодить. Та я ,попри все, ще здійснила подорож, знову побувала у Любліні, так тішилася, прогулянкою, були у "Біді", їли печено-смажену картоплю, пирОги, юшку у хлібині, і ... А вже вечірній світловий і кольоровий фонтан в центрі парку захопив всю увагу, як люди вміють відпочивати у вихідні: спокій, радість, емоції, що і собі захотілося влитися у ці розваги, красаааа. Пиши, будемо співати, хіба ми не дівчата Тетяна Луківська відповів на коментар Sukhovilova, 28.09.2017 - 18:36
Дякуююю, ніяк не прийму, хоча на днях мій день осінній, а я ще в літі
Фотиния, 25.09.2017 - 13:06
Ну, добре до першого снігу ще можна поозиратися на літо, а потім визиратимем весну!
Тетяна Луківська відповів на коментар Фотиния, 25.09.2017 - 22:30
Ой, літа шкодааааа Дякую, Світланко
Тетяна Луківська відповів на коментар Lana P., 25.09.2017 - 22:31
Не можу розлучитися із літечком у-ууу. Дякую , Ланусю
Світла (Імашева Світлана), 24.09.2017 - 12:15
Гарно, проникливо, глибоко.Переживаю подібні почуття:Я ще вся у тобі, у теплі, моє лагідне літо, У щедротах твоїх - на цвітіння, на сум, на любов, Осіянням твоїм я пронизана наскрізь, зігріта, Та дивлюся у осінь:вона мене кличе ізнов... Тетяна Луківська відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 25.09.2017 - 22:32
Ех... таки осінь...дякуюююю
Тетяна Луківська відповів на коментар Наташа Марос, 25.09.2017 - 22:33
Йой, озираюсяяяяя, дякую, Наташо
Тетяна Луківська відповів на коментар Валентина Ланевич, 25.09.2017 - 22:34
Дякую, Валюшо, ніяк із літа не йдуууу
Любов Іванова, 24.09.2017 - 09:11
Неовторна, приваблива, трішечки тужлива, але така гарна твоя осінь, Таню!
Тетяна Луківська відповів на коментар Любов Іванова, 25.09.2017 - 22:35
Любонько, я в літі заблукала, а осінь вже тут, дякуююю
Тетяна Луківська відповів на коментар Салтан Николай, 25.09.2017 - 22:36
Дякую, Салтане, рада чутися
|
|
|