вітаю! чому син царів не робить
навіки смертельного знака?
схрести пальці за тих, кому ще належить бути.
ми чекаємо тут – ми з пісками пустельними,
що покладеш і на землю, й на води
прокльону благословенне слово.
magus perdé, випусти з рук ланюги.
звільни жадання спокою,
дощу та бурі тим, кому ще належить бути.
ось я, прочанин життя. жорстоке моє взуття,
жорстокі й ці душі, що весело ходять по грані.
розірви їхнє коло, розжени їхні лави,
гукни та поклич диявола,
принеси нам богів з усіма страстями,
щоб гульня була ще веселіша.
ось цей наповп збентежений на переправі –
всі чекають свого народження.
понови їм свою обіцянку гучної життєвої пісні
ревом ранкового рога.
також і тварини з'юрмилися перед ворітьми на березі.
дихай вогнем, що замикає і стереже ворота.
чоловіче, людський сину, придбай собі вогонь
вічного життя:
для дихання твого, й для дихання болю для смертних,
що їм ще належить бути.
ось я тут! відкоти цей для мене камінь,
що не впускає до ночі
світла вічного дня.
за твором: a passion play ( part 2 ),
jethro tull
дякую)
